17:57 ДВА СПРИНТЕРИ ХРАМОВОЇ ЇЖІ — У ЗОНУ АТО | |
Не довго роздумуючи над проханням воїнів із зони АТО потішити їх заставнівською смакотою, жителі міста Заставна 16 травня розпочали готувати 10-у, так звану, ювілейну, приурочену храмовому святу — Дню Святого Миколая, передачу на Схід України. Насправді, наша волонтерська робота не припиняється ні на день, починаючи з осені минулого року. Адже для того, щоб приготувати їжу, потрібно зібрати кошти, продукти, з недавнього часу — придбати банки для консервації м’ясних страв, об’їхати та обійти організації, підприємства, установи, зустрітися з багатьма людьми, зуміти переконати, що їхня допомога вкрай потрібна там — на передовій. Але як приємно, коли є взаєморозуміння, коли альтруїзм стає нормою життя. Мабуть, тільки така гармонія та тісна спів-праця приносять результати. Отже, цього разу ми не порушували традицій — закололи 4 кабани, які придбали за пожертвувані різними людьми гроші. Тушкам давали лад чимало чоловіків та жінок, бо м’ясо і сало треба було виробити максимум за добу: розробити, пофасувати, замаринувати, покришити — спорядити в банки — з квасолею, рисом, капустою, «накрутити» голубці і наповнити ними трилітрові слойки, зробити паштет тощо. Зрозуміло, що окремим доводилося працювати всю ніч, адже «замастити» і через 8 годин «розмастити» 10 печей не так просто. Проте, знаючи куди ці страви їдуть, у волонтерів невідомо звідки беруться сили працювати, з’являється енергія та ентузіазм і втоми майже не відчуваєш. Декілька днів промайнули дуже швидко і два буси повернулися благополучно додому. І В.Лашта, і Б.Колісник, які не вперше супроводжували вантаж, приїхали втомлені, але щасливі. Бо бійці радо їх зустрічали та добирали найкращих слів подяки тим заставнівчанам, котрі, не рахуючись із часом і власними проблемами готували пресмачну їжу. Хлопці розповідають, що бійці, особливо ті, хто споруджує протитанкові окопи та інші захисні будівлі, насамперед розглядають заставнівську їжу, далі насолоджуються запахом, а вже потім смакують, не скаржачись ані на долю, ані на надважкі умови (у землянках, де живуть, — вода, на воді — ящики, на ящиках — матраци). А страви — то взагалі окрема тема, бо те, чим бійці харчуються, важко назвати їжею. Тому не маємо морального права припиняти чи збивати темп допомоги армії, яка справді перетворюється для бійців на свято. Воїни дякували і за духовну їжу — обереги, зворушливі листи школярів із Чунькова до солдатів, малюнки та журнальчики «Українська ластівка» обласного товариства «Просвіта». Просили на словах і в телефонному режимі передати всім жінкам, аби їх ніколи не боліли руки, серце і душа, чоловікам — аби Господь додавав їм сили та оптимізму, адже перемога буде за нами. Отже, волонтерська робота триває. Одинадцята передача запланована на червень. Просимо й надалі долучатися заставнівчан до доброчинності. Для приготування страв нам треба придбати не менше, ніж 4 свині. Потрібні також капуста, квасоля, рис, яйця, макарони, картопля,олія та інша продукція. Чекаємо кожного, кому не байдужа ця війна. С.СВІТЛИЧНА | |
|