Тільки вранці личко вмило
Сонне сонечко в росі,
Як відразу полонило
Всі предмети на землі.
Й задзюрчало тут джерельце
Життєрадісні пісні.
Мабуть, добре має серце,
Бо гостинне навесні.
Не скупиться на водичку,
Напуває досхочу
І тваринку, і травичку,
І хмаринку грозову.
А тому воно не кволе
Не міліє в нім вода,
Бо до крапельки готове
Поділитись зі всіма,
Диво з див так
Макс статечно
Дідусеві пояснив.
Маєш сенс ти, безперечно,
Той онука похвалив.
В день народження, Максиме,
Подарую мудрість я.
Хто, вгадай, є для людини
Джерелом її життя?..
Знай, потрібен дощ, щоб в світі
Все весною зацвіло.
Так й для нас слухняні діти
Є життєве джерело.
Тож тобі, Макс, треба жити
І таким весь час рости,
Щоб любов’ю окрилити
Зміг довкола себе ти!

С.ПАНЧУК, с. Погорілівка