Вітаю Вас, Гість
Головна » 2015 » Червень » 6 » КОРИФЕЙ УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ
12:10
КОРИФЕЙ УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ

Марко Лукич Кропивницький — геніальний український актор, талановитий режисер, визначний драматург, здібний художник — декоратор, організатор театральних колективів, один із фундаторів українського театру, який у своїй творчості послідовно відстоював принципи життєвої правди та критичного відтворення дійсності. 

М.Кропивницький народився 22 травня 1840 р. у селі Бежбайраках, на Херсонщині. Освіту здобув без будь-якої системи — то у приватній школі шляхтича Рудковського, то в Єлисаветградському училищі. Нормальне навчання стало можливим лише у Бобринецькій повітовій школі, яку юнак закінчив із похвальним листом. Мати вчила його музики, розучувала з ним різні вокальні партії. В цей час М.Кропивницький брав участь в аматорському гуртку, в якому ставили п’єси українських та російських драматургів.

З 1862 році М.Кропивницький відвідує заняття на юридичному факультеті Київського університету, як вільний слухач. Під враженням однієї з перекладених мелодрам, побачених у київському театрі, він пише п’єсу «Микита Старостенко».

Важливим етапом у творчому житті Кропивницького та історії українського театру були його гастролі в Галичині 1875 році. Почав писати п’єсу «Пошилися в дурні», працював над перекладом українською мовою «Ревизора» та п’єси «Лев Гурыч Синичкин».

Після скасування заборони українського театру почали виникати українські трупи — у Києві, Харкові, Одесі. Робота в них не задовольняє Кропивницького, який прагнув кардинальних змін у сценічній творчості. У 1882 році організовує свою трупу, яка через рік зливається з трупою М.Старицького, де Кропивницький стає провідним режисером. Починається нова епоха в історії українського професійного театру, на сцені якого виступали, визнаючи його творче обличчя, М.Заньковецька, М.Садовський, а дещо пізніше — М.Садовська-Барілотті, П.Саксаганський, І.Карпенко-Карий. У репертуарі, окрім популярних вистав, були й постановки нових творів драматурга. Митець з гуртом об’їздили багато міст України та сусідніх держав з постановками: опери «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського, п’єс «За двома зайцями» М.Старицького, «Наталки Полтавки» І.Котляревського, та власних — «По ревізії», «Дай серцю волю, заведе в неволю» та безліч інших.

Кропивницький часто поступався своїм гонораром для тих численних аматорських труп, де виступав, залюбки приймав у себе різних діячів культури і дозволяв їм роками жити на своєму хуторі «Затишок». Тривалий час у нього перебували родичі Т.Шевченка, його побратим, композитор М.Лисенко.

Навіть в останні роки життя, змушений через різке погіршення стану здоров’я оселитися на хуторі. Кропивницький клопочеться про організацію школи для селян та їхніх дітей, створює 2 дитячі п’єси, використовуючи мотиви народних казок («Івасик-Телесик», «По щучому велінню»), та працює над їх постановкою в себе на хуторі.

Помер Л.Кропивницький 21 квітня 1910 року дорогою з Одеси, де був на гастролях, похований в Харкові.

У всіх книгозбірнях району відбулися бібліографічні огляди, оформили книжкові виставки та тематичні полички.

І.ДАНИЛЮК, методист ЦРБ

Переглядів: 409 | Рейтинг: 0.0/0