Здається, країна зійшла з розуму — усі кудись прагнуть балотуватися — ради, голови, амбіції, самолюбство і самодурство — все змішалося нараз. Ніби немає війни, економічної кризи і ніби після виборів не буде життя. Абсурд!
Таким ж абсурдним  бачу конфлікт, який розгорівся довкола Заставнівської художньої школи ім. М.Івасюка.
До речі, школа дійсно працює 38 років, але ж приміщення, в якому вона зараз розміщена, аж ніяк не такого віку, до цього діти навчалися художньому мистецтву у приміщенні теперішньої центральної районної бібліотеки. Чи варто знову переносити туди реманент художньої школи? Не знаю. Мабуть, вирішити це є компетенцією депутатів районної ради.
Як на мене, скандалу можна  уникнути, якби спочатку було СЛОВО. Мудре, з роз’ясненням причини вимушеного великого переселення. На­сам­перед, керівникам галузі культури  потрібно було говорити з мамами і татусями тих дітей, які нині відвідують художню школу. Але вийшло, як завжди, навпаки — батьків та дітей поставили перед фактом, обігруючи словами, «нас виганяють». Що є цілковитою брехнею. Адже ніхто,  нікого на вулицю не виганяє. Тому в районі виникла проблема, яку потрібно вирішувати. Спершу хочу нагадати всім, хто «трішки» призабув: декілька років тому із району забрали військовий комісаріат, податкову інспекцію, санітарно-епідеміологічну станцію, екологічну службу, натомість залишились філіали Кіцманських організацій. На черзі  — переформатування у філіал нашої міграційної служби (паспортний стіл). Що це означає? А те, що ми з вами для оформлення паспортів, приписок, вклеювання фото будемо їздити до Кіцманя. Супер! Правда? То чи не перетворюється наша Заставнівщина  у філіал Кіцманщини?..
 Можливо це комусь на руку? Це вже запитання до інших служб.

А тепер про війну, військових та військкомат…
Ніхто з нас до війни не готувався — ні морально, ні фізично. Поступово руйнувалися військові частини, полігони, розформовувалися комісаріати, ліквідовувалися військові навчальні заклади… Результат — наші чоловіки протистоять сепаратистам, бойовикам та до зубів озброєним російським військовим зі зброєю, яку давно потрібно було переплавити на металобрухт, в одязі, який  купили родинним коштом. Хіба було б скільки полонених, загиблих та тих, хто пропав безвісти, якби за 24 роки незалежності України влада країни була насправді, державною владою? Якби люди, які керували країною, не були головними деребанщиками наших з вами заводів, фабрик, земель, ми б не мали війни і були найпрогресивнішою країною. З таким-то людським потенціалом! 
Але повернуся до теми скандалу в Заставні. 
Перед нами постало питання — зберегти наш район: перше — відновити роботу райвійськкомату у тому приміщенні, де він працював раніше ( нині там розміщена Заставнівська міська рада). Це не обговорюється, адже приміщення типове і збудоване для роботи комісаріату;
друге — міграційна служба з усією необхідною картотекою повинна запрацювати на повну силу в нашому райцентрі, а не в сусідньому Кіцмані. Приміщення для такої потужної роботи не пристосоване. Влітку людям складно стояти в чергах на вулиці… а взимку? Чому черги? А тому, що встановлення ще декількох робочих місць та комп’ютерів у цих кабінетах не є можливим — тісно.
Завдання — знайти альтернативне приміщення для міграційної служби. Як варіант, влада району пропонувала здійснити «переселення»: міську раду у приміщення міграційної служби, відповідно міграційну — у приміщення художньої школи (з перспективою створення ЦНАП на другому поверсі цього ж будинку).
Тут постає третє завдання — перевести колектив художньої школи в інше приміщення, яке було б зручним, насамперед, для дітей — із теплими кабінетами та внутрішніми вбиральнями. Розглядалося декілька варіантів: бібліотека,  Палац культури і школа мистецтв. До речі, приміщення Палацу культури, на думку голови райдержадміністрації Юрія Кітаря, було б найбільш прийнятним. Там можна облаштувати зручні кабінети та студії, окремий вихід. Роботи, звичайно, багато. Але ж очі  бояться, а руки роблять.
— Натомість директор художньої школи Віктор Гринюк, замість того, щоб порадитися з батьками та пояснити ситуацію, вибрав зовсім іншу позицію зверхності та позерства, — сказав голова Заставнівської райдержадміністрації Юрій Кітар, — відразу було видно, що «Золоті Леви Чорної Сотні», з якими ми мали мову, були не цілком ознайомлені зі справжньою ситуацією, що склалася. Звідси їх агресія та зневага до представників влади. Спочатку треба дізнатись правду, а вже потім їхати для «розбірок» у райцентри. Ми вже пожинаємо плоди необдуманості під час прийняття рішень — знищення колгоспів та організацій, то невже мешканці Заставнівщини зацікавлені ще й у закритті паспортного столу? То хто від цього виграє?

Від автора:
То хто ж роздуває скандал у районі? Хто не здатний знаходити компроміс? Хто думає тільки про власні амбіції?
Ти, читачу, мудрий, зрозумієш усе сам.

Антоніна БЕРЕЗА