Вітаю Вас, Гість
Головна » 2015 » Квітень » 11 » СПАСИБІ ЗА УРОКИ ЖИТТЯ
17:15
СПАСИБІ ЗА УРОКИ ЖИТТЯ

Минув рік з того часу, як перестало битися серце Лідії Гривул. А серце її було дуже добрим і життєлюбним, душа — щира й висока. Звичайна випадковість познайомила нас, а згодом — дуже гарні та дружні стосунки, які переросли у велику необхідність. Необхідність спілкування, аби у розмові відволікати Лідію Василівну від труднощів та болів. Бо життя на дивані та інвалідному візку може перетворитися на каторгу. Та тільки не для Ліди.
Вона ніколи не нарікала на свою долю, хоча добре пам’ятала, як у дитинстві бігала з однолітками на річку і до лісу, у селі Київської області, допомагала по господарству татові й мамі. Все обірвалося якось миттєво. Захворіла, відняло раз і назавжди ноги, померла мама, з’явилася мачуха, пішов з цього світу й тато… Але, незважаючи ні на що, доля готувала і шматочок щастя. Через журнал познайомилася з хлопцем, одружилися, переїхала до с.Василів, народила сина. Первісток ріс здоровим, красивим та розумним. І виріс батькам на славу та втіху. Мріяла на шкільному випускному у сина на руках… вальс танцювати, потім — одружити, внуків дочекатися. Не сталося. Підступна хвороба декілька місяців косила її. Не витримав організм того випробування, минулорічна весна стала для неї останньою. А як вона її любила, помічала всі дрібнички-зміни природи. На запитання: як ви там, Лідіє Василівно?.. Відповідала завжди: «У мене все добре… Он гілочка вишні набубнявіла… Пташечка заглядає у моє віконце, та вже так виспівує, ніби завтра у неї хтось голосочок відбере…». Подумалось: Боже, невже нам треба вкалічіти, щоб помітити красу природи?.. Вона так любила життя, заряджала своєю позитивною енергетикою всіх її оточуючих… А ми це не цінували. Як зчаста не цінуємо день, дарований Господом.
Простіть нас, Лідіє Василівно. Хай Господь дарує Вам Царство Небесне. Ми ніколи не забудемо Ваших таких простих, але безцінних уроків життя.
Сумує родина Гривулів — чоловік Михайло, син Анатолій, мама чоловіка Марія, тато Михайло, сусіди, близькі, друзі. Світла пам’ять Лідії Василівні.

С.МАСЛОВСЬКА

Переглядів: 499 | Рейтинг: 0.0/0