Однією з ключових складових охорони довкілля в Україні є забезпечення збереження та невиснажливого використання земель.

17 червня відзначається людством як Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами.

Грунт — головний компонент природних екосистем, специфічною якісною властивістю якого є родючість. Від неї значною мірою залежить рівень біопродуктивності сільськогосподарських культур.

Сільськогосподарські підприємства, в яких земля як природний ресурс постійно зазнає природного та антропогенного впливу, що і спричиняє деградацію грунтів та призводить до зниження продуктивності угідь. Погіршення їх якості відбувається внаслідок використання угідь у багатьох випадках, як єдиного засобу існування в умовах виживання. Формування врожаю відбувається за рахунок ресурсної родючості грунтів, без компенсації витрат, що значно посилило деградаційні процеси.

Отже, в сучасному землеробстві створені вкрай несприятливі умови, коли агрохімічний стан грунтів погіршується не внаслідок перенавантаження агроекосистем надмірно високими дозами агрохімікатів, а внаслідок глибокого порушення основного екологічного закону агрохімії, за яким винос поживних речовин з грунту необхідно компенсувати внесенням екологічно доцільних норм добрив.

Необхідною умовою ефективного використання грунтових ресурсів, а також органічних і мінеральних добрив є наявність інформації щодо їх еколого- агрохімічного стану. Суцільне агрохімічне обстеження розв’язує низку важливих проблем, пов’язаних з грунтово-агрохімічним моніторингом, відновленням родючості грунтів високоефективним застосуванням агрохімікатів, підвищенням продуктивності землеробства та збереження довкілля.

В.ЗЕМЛЮК, головний спеціаліст управління агропромислового розвитку