Майя КАЛИН, Михайло СЯБРОВ

Щороку, в останні дня серпня у державі проходять педагогічні конференції, під час яких освітяни підводять підсумки роботи за минулий навчальний рік, аналізують сучасний стан справ галузі і, звичайно, розглядають перспективи на майбутнє.
Цьогоріч освітяни району, а це керівники загальноосвітніх, позашкільних і дошкільних закладів та їх заступники своє професійне зібрання провели в актовій залі будинку дитячої та юнацької творчості. Вбрання педагогів милувало око розмаїттям національної вишивки. Роботу конференції вела начальник відділу освіти Заставнівської райдержадміністрації Марія Матейчук, брали участь перший заступник голови райдержадміністрації Василь Молдован та голова райкому профспілки працівників освіти району Володимир Воловський.Начальник відділу освіти вела мову про підсумки розвитку загальної, середньої, дошкільної і позашкільної освіти району в минулому навчальному році та завдання на 2015-2016 навчальний рік, проблеми, перспективи, шляхи вирішення.
Перший заступник голови райдержадміністрації — про роботу органів влади щодо забезпечення рівного доступу громадян до якісної освіти. У своїх виступах учителі акцентували увагу на тому, що своїм пріоритетним завданням вони визначили підвищення якості знань учнів. Адже результати цьогорічного ЗНО, яке складали випускники шкіл не задовільнили нікого: ні учнів, ні батьків, ні самих освітян. Через низькі набрані бали багато випускників не змогли стати студентами вишів. Саме тому слова Світлани Лашти, учительки української мови Заставнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, як на мене, найповніше відобразили причину «провалу» ЗНО:
— Головною метою української системи освіти є створення сприятливих умов для розвитку й самореалізації кожної особистості, формування покоління, яке здатне навчатися впродовж життя. Державна політика розвитку освіти націлена на забезпечення однакових можливостей для молоді в здобутті якісної освіти.
Питання мови завжди було актуальним, бо мова — це характер народу, його пам'ять, історія і духовна могутність, це наш генетичний код, тому і ставлення до неї має бути особливим. Основна мета навчання рідної мови, актуальність якої підкреслена в чинних програмах, полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно користуватися засобами рідної мови.
Цього року кожен випускник середньої школи мав довести рівень своєї мовної компетенці складанням ДПА у формі ЗНО. Таке оцінювання — не просто форма перевірки шкільних знань, а дієвий спосіб формування світогляду нового покоління українців. Тестування із цього предмета — справа не тільки дидактична, а й політична, бо покликана об’єднати націю.
І ось які ми маємо результати ЗНО з такого важливого предмету: 40% учнів району склали його на початковому рівні. Чому такий поганий, м’яко кажучи, результат і що нам робити далі?
Проблем довкола ЗНО є багато. Частина з них стосується організації проведення. Це складання ЗНО за 5 тижнів до закінчення навчального року, і як наслідок — «урізана» програма з мови та літератури, яку треба було «запхнути» у дитячі голови у стислі терміни. Я вже не говорю про цьогорічні «рекордні» зимові канікули та ущільнену програму. Далі - завдання двох рівнів складності - базового і поглибленого. Останнього, як з’ясувалося, жоден вуз не вимагав.
Інша група проблем стосується змісту тестів. Оскільки цього року ЗНО об’єднали з ДПА, наші діти повинні були б отримати тест середньої складності, добре вивірений та продуманий. Натомість ми отримали найскладніший тест з української мови за всю історію складання ЗНО. Із 43 питань з мови 19 узято з найскладнішого розділу мовознавства — синтаксису та пунктуації. А це 44 % від усіх завдань з мови. Вони і складні для виконання, і вимагають багато часу. Норма виконання тестових завдань — 1 хв. на питання. Тут треба було потратити як мінімум удвічі більше. Були також тести невдало складені, з кількома варіантами відповідей.  Багато критики та незадоволення з боку дітей, вчителів, батьків було стосовно тексту та питань до нього. Сама автор тексту Галина Пагутяк заявила, що ніколи б не вибрала серед запропонованих варіантів правильної відповіді. Надіюся що наше міністерство візьме це до уваги.
Третя група проблем стосується безпосередньо нас, вчителів. Чому на фоні інших районів області і взагалі України ми виглядаємо так погано? Значить, даємо слабкі знання, слабку мотивацію. Цьогорічний експеримент дав нам можливість побачити учня в нових умовах атестації. А це — дійовий чинник посилення мотивації до навчання. Треба глибше доносити її до свідомості учнів. Уже наступного року, думаю, ситуація буде кращою. Кожному із нас варто проаналізувати свою роботу та подумати, чи готові ми постійно консультувати учнів та суворо контролювати їх із дотриманням усіх критеріїв оцінювання, чи завжди ретельно підбираємо завдання, які дійсно сприятимуть якісній підготовці учнів. Як відомо,процес підготовки до ЗНО триває не рік чи два. Це глибока системна, послідовна і безперервна робота протягом усього періоду навчання дитини у школі. Знання треба давати поступово, крок за кроком, регулярно повторювати раніше вивчене, щоб виконання завдань звести майже до автоматизму, реально оцінювати, керуючись загальноприйнятими, а не власними критеріями. Реальне та суворе оцінювання теж є своєрідним стимулом для учнів. Якщо все це робити систематично, а не лише в 11 класі, результати ЗНО будуть значно вищими.
Хочу виокремити ще один нюанс. Більшість вчителів працюють давно, мають певний досвід, але серед нас є багато молодих спеціалістів, яким бракує цього досвіду. Потрібно у роботі наших метод об’єднань більшу увагу звернути на проблему ЗНО і систематично організовувати такі заходи, які би дали можливість одним — поділитися досвідом, іншим — почерпнути його. Варто також звернути увагу на недостатню кількість годин мови у старшій школі, матеріально-технічне забезпечення, перевантаженість учнів, відсутність контролю з боку батьків.
Ще одна проблема, якої хочу торкнутися — це якість підручників. Директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Леонідович Лікарчук однією із проблем низького рівня ЗНО назвав саме її. Цілком погоджуюся із його думкою. Високої оцінки заслуговують підручники з мови 2013 та 2014 років випуску. Держава аж тепер подбала про це. Підручники попередніх років, м’яко кажучи, невисокої якості. Хоча серед видань попередніх років були набагато кращі, нам видали те, що гірше. Цікаво, яку мету ставило перед собою міністерство?
Проблем, звичайно, є багато, однак велика відповідальність покладена все-таки на нас, учителів. Наше завдання — долаючи труднощі і перешкоди , навчити дітей досконало володіти рідною мовою, якісно підготувати їх до складання ЗНО, аби наступного року не було так соромно. Бажаю всім успіхів у цій нелегкій справі.
І насамкінець. Шановна освітянська родино, колектив редакції газети «Голос краю» щиросердечно вітає з початком нового навчального року. Бажає вам миру, добра, злагоди, творчої наснаги, невтомності, стійкої віри у світле майбутнє нашої єдиної України!