За більш, ніж за два десятиріччя, які відділяють нас від існування Радянського Союзу, багато що зазнало докорінних змін, насамперед — відношення до подій тих часів. Вони вже стали невід’ємною частиною історії, але й досі виникають сумні спогади та завдають нестерпного болю тисячам й тисячам людей. Мабуть, немає жодного з мільйонів колишіх громадян СРСР, хто б не знав та не пам’ятав цього слова, що навіки стало синонімом трагедії: Чорнобиль.
Хронологія подій, що сталися 26 квітня 1986 р. поблизу містечка Прип’ять, вже добре відомі фахівцям і громадськості завдяки публікаціям у спеціальній літературі та виданням для широкого кола читачів. Хоча єдиної точки зору на обставини, що призвели до трагедії, та на її наслідки, серед спеціалістів немає й до сьогодні, вагомого значення набуває той факт, що за часів незалежності з’явилася сама можливість дослідження чорнобильської проблеми безпосередньо на грунті документальних матеріалів з фондів архівних установ України.
Дзвони Чорнобиля застерігають людство від легковажного захоплення можливістю отримати невичерпне джерело енергії. Україна посилила увагу до роботи власних атомних станцій після аварії на японській атомній електростанції «Фукусіма-1», однак уряд і надалі декларує розвиток ядерної енергетики, в зв’язку з чим в української громадськості виникає чимало запитань, зокрема, до атомників Рівненщини та Хмельниччини.
На жаль, держава опинилася у важкій економічній ситуації і в умовах дефіциту бюджету. При цьому влада робить все можливе, аби громадяни не відчули на собі реалії сьогодення. Розуміючи проблеми кожного, всі види державної соціальної допомоги будуть не тільки збережені, а й не зменшені. При цьому, опинившись в режимі жорсткої економії, влада, в першу чергу, подбає про найменш захищених громадян.
Втім, Чорнобиль не минув. Він промовисто нагадує про себе щодня численними проблемами в різних сферах суспільства, у долі мільйонів людей, житті кожного з нас.
Тож треба пам'ятати: майбутнє підкоряється людині тоді, коли вона здатна глибоко і всебічно осмислювати минуле і максимально мобілізуючи творчий потенціал, вміти отримувати уроки з допущених помилок і прорахунків, шукати нових засобів вирішення завдань. З цього погляду Чорнобильська катастрофа, котра застала нас зненацька, виявивши нашу низьку готовність до екстремальних ситуацій, поки що мало чого нас навчила. На багатьох напрямках роботи щодо подолання її наслідків маємо проблеми, породжені як зміною соціально-економічної ситуації, так і вічними нашими вадами — безгосподарністю, користолюбством, нездатністю до конструктивної самокритики.
Вона знову і знову примушує замислитися над тим, що науково-технічний прогрес не тільки дає сучасній людині засоби, щоб досягти накресленої мети на шляху цивілізованого поступу, а й вимагає знаходити запобіжники, котрі дають гарантії безпеки, а це прямо пов'язано і з формуванням та розвитком світоглядних моральних засад, які об'єднують людей. Чорнобиль кличе людство до систематизації законодавства заради власного порятунку.

Я.ХОНЬКІВ,
начальник управління праці та соціального захисту населення
Заставнівської райдержадміністрації