Кількість нелегальних мігрантів у Європі б’є рекорди: тільки в липні в ЄС зареєстрували 107, 5 тис. біженців — це втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Загалом понад 300 тис. осіб здійснили спробу нелегально в’їхати до Європи. У звіті ООН зазначено, що 2015 року в Середземному морі загинули близько 2,5 тис. біженців, які намагалися незаконно дістатися Старого Світу.
Наразі найбільше міграційне навантаження у двох точках Європи — у французькому місті Кале, розташованому найближче до берегів Великобританії, а також на кордоні між Угорщиною і Сербією.
Австрія, після того, як у припаркованій вантажівці в місті Парндорф виявили тіла понад 70 біженців, що просто задихнулися, посилила огляд вантажних автомобілів. Незадовго до цього австрійська поліція на кордоні з Угорщиною затримала авто з 24 неповнолітніми біженцями з Афганістану. Зрештою, влада Австрії заявила про намір серйозно взятися за боротьбу з «вантажною мафією», було навіть заарештовано трьох перевізників. Однак навряд чи це вирішить проблему.
Генсек ООН Пан Гі Мун назвав ситуацію з мігрантами в Європі «кризою солідарності» й закликав європейські країни до розширення легальних і безпечних каналів міграції. Але Литва, Латвія й Словаччина висловили своє негативне ставлення до квот розподілу біженців у Європейському союзі. А Польща вирішила прикритися... Україною. Президент країни Анджей Дуда заявив, мовляв, уже нині існує чимало ознак того, що кілька сотень тисяч українців хочуть тікати до Польщі. Варто зауважити, що від 2014 року лише два українці отримали в цій країні статус біженця, хоча з відповідним клопотанням зверталися майже 4 тис. осіб.
Франція, Італія і Німеччина наполягають на перегляді чинних правил Євросоюзу щодо квотного принципу розміщення мігрантів у країнах — членах ЄС. Адже, згідно із запропонованим Єврокомісією планом, біженці повинні розподілятися по країнах ЄС пропорційно до їх населення, рівня економіки та життя тощо. Наприклад, Франції необхідно буде прийняти 14,7% біженців, Німеччині —18,42%.
Ангела Меркель, щоб посилити квотний меседж, заявила, що коли не вдасться домовитися про справедливий розподіл мігрантів по країнах Євросоюзу, може взагалі постати питання про доцільність подальшого існування Шенгенської угоди.
Директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов у коментарі «ВВ» зазначив, що загроза Меркель є цілком реальною.
«Шенгенська угода тріщить по всіх швах. Втім, у ній, а також у супровідних документах ЄС сказано, що країни можуть призупиняти участь у договорі. Кожна країна, пославшись на певну ситуацію, може призупинити ті чи інші положення Шенгенської угоди», — констатував він.
Експерт підкреслив, що за нинішніх підходів міграційну кризу подолати практично неможливо. Європі потрібно визначитися зі своєю політикою. Якщо там вирішать, що ЄС — це фортеця, то вона повинна бути достатньо укріпленою.
«Інакше від цього страждає Східна Європа і передусім українці. Бо в кожному українцеві бачать потенційного мігранта, хоча умови життя у нашій країні, незважаючи на війну і кризу, для переважної кількості громадян є кращими за статус нелегального мігранта в Європі», — уточнив експерт.
За його словами, допоки не буде розгорнута військово-морська операція з метою блокування відправлення біженців з Африки, міграційна криза не вщухатиме. Тому ЄС хоче отримати резолюцію від Радбезу ООН на проведення такої операції. Утім, РФ виступає проти цього, оскільки побоюється, що Європа може витребувати собі наглядову або поліцейську функцію на Донбасі чи в Сирії.
Раніше єврокомісар із питань міграції, внутрішніх справ та громадянства в країнах ЄС Дімітріс Аврамопулос відкрито заявляв про те, що хвиля міграції, котра накотилася на Європу, буде пропорційно розподілена не лише між країнами Євросоюзу — вона не омине й України, яка підписала і ратифікувала Угоду про асоціацію.
Сергій Толстов додав, що європейці точно не готові до стихійного приїзду мігрантів, які спровокують зростання криміналітету, кризу соціальних бюджетів, неможливість планування соціальної політики і, як наслідок, зниження життєвих стандартів. Тому, судячи з усього, екстрене засідання ЄС для обговорення питання міграційної кризи стане якщо не переломним, то знаковим.

Антоніна МІРОШНИЧЕНКО («ВВ» за 7-13.09.15р.)