Микола Івасюк прославився на весь світ художнім талантом. Народився 14 (28) квітня 1865 року у Заставні. Після закінчення Заставнівської школи вступив до Чернівецької православної вищої реальної школи, спорудженої зусиллями першого митрополита Буковини, також нашого відомого земляка із с.Васловівці, Євгена Гакмана. Розуміючи роль мистецтва для народу, Івасюк у 1899 році організував у Чернівцях першу художню школу для дітей із бідних сімей.

Навчання в академіях мистецтв у Відні та Мюнхені сприяло володінню п’ятьма мовами та усвідомленому потягу талановитого студента до пізнання історичної героїки і возвеличення українського народу і творенню мистецького образу боротьби предків за соціальне та національне визволення. У німецькому місті художник розпочав писати відому картину «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ» (1892-1932рр.). Ілля Рєпін, автор картини «Запорожці», побачивши ескіз «В’їзду…» визнав, що кращої роботи не зустрічав. До історичного жанру належать і полотна «Битва під Хотином» (1993), «Іван Богун у бою під Берестечком» (1919), побутового — «Поцілунок», «Очікування», «Гуцулка під деревом» (усі — 1889), «Козак з дівчиною біля криниці» (1901), «Мати» (1908), портретів — Ю.Федьковича (1885), Т.Шевченка (1918), І.Франка (1924), М.Скрипника (1933) тощо. Виконав ескізи поштових марок УНР номіналами 2,3, 30, 50, 80, 200 гривень (так звана віденська серія, 1919р.). Розписував іконостаси в церквах Заставни, Кіцманя та деяких сіл Буковини.
Упродовж життя Івасюк створив понад 500 полотен художніх шедеврів. Доля більшості картин досі невідома. Під час війни і розпаду імперії роботи Івасюка вивозили за кордон. Зараз його картини у приватних колекціях і музеях Румунії, Польщі, Німеччини, Австрії, Канади. Оригінальна робота «Натурниця» експонується в Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї поруч із портретом його наставника, талановитого педагога-портретиста Юстина Пігуляка. В Україні є не більше 15 його картин. Це мізер, порівняно із творчим спадком художника. Миколу Івасюка знищила радянська влада у Биківні під Києвом. Розстріляли за те, що зображав українських гетьманів у героїчних іпостасях, за сфабрикованим звинуваченням в українському буржуазному націоналізмі. На одному із дерев Биківнянського лісу заставнівчани встановили тимчасову дошку з написом імені відомого художника, дати його народження — 14 квітня 1865 року і страти — 25 листопада 1937 року.
У жовтні 2012 року центр м.Заставни збагатився ще одним пам’ятним знаком — бронзове погруддя майстрові пензля. До 75 роковин по смерті Миколи Івасюка Заставнівське районне товариство «Просвіта» ім.Т.Шевченка заснувало обласну мистецьку премію його імені та організувало захід задля підняття іміджу й важливості постаті художника, як символу світової культурної спадщини, підвищення ролі мистецтва в культурному житті Буковини, популяризації його творчості, яка потребує детального дослідження. За 2013-2014 роки відбулося два таких зібрання, на яких вручили премії лауреатам — місцевому талановитому художнику Йосипу Ференцю (посмертно), Василеві Гринюку — багаторічному директору художньої школи та відомій вишивальниці Марії
Машкур. Окрім цього, просвітяни ініціюють і облаштування хати-музею у будинку, де народився митець, адже занедбана споруда руйнується. «Просвіта» також виступає за присвоєння Заставнівській художній школі — імені Миколи Івасюка.
З нагоди 150-річчя від дня народження нашого шановного земляка 2015 рік оголошено роком Миколи Івасюка, у освітньо-навчальних закладах та клубно-бібліотечних установах району організували декаду пам’яті про майстра пензля, а 16 квітня цього року відбудеться знову потужне зібрання, приурочене пам’яті художника світового значення з метою — продовжувати досліджувати сторінки його трагічної долі, пошуку творчої спадщини видатного майстра станкового живопису та щирого спогаду про славного сина рідної землі.

Світлана МАСЛОВСЬКА,
голова Заставнівського районного товариства «Просвіта» ім.Т.Шевченка