Відомий буковинський письменник, радіожурналіст Анатолій Томків у Заставнівській райбібліотеці презентував своє друге дітище — книгу "В Євросоюз через Кінашку", яка побачила світ у 2013 році. Наклад — 500 примірників. До неї увійшла 41 новела. Нова робота знаного земляка ілюстрована його власними малюнками та фотографіями. У цій книзі вдало і невимушено поєднуються реалії і містика, славне історичне минуле і мінлива сучасність,  любов і ненависть, добро і  зло, краса природи і людина. Ця багатогранна, різнобарвна палітра життя зображена   письменником соковито й жваво, з неповторним буковинським, гуцульським колоритом, просто і доступно для пересічних читачів. У кожній новелі закладена енергія, думка і душа автора, що відразу відчують читачі. Свою оцінку другій книзі А.Томківа дала і його знана землячка, відома письменниця Марія Матіос: «Природний у слові — аж до тремтіння пальців. Тонкий знавець безодень людської душі. Не по-чоловічому цнотливий у відтворенні життєвих колізій. І просто — мій безмежно чутливий і чулий земляк — Анатолій Томків. Хто читав — той знає». У творах А.Томківа і М.Матіос є чимало спільного у сюжетах, думках і діях героїв. Така спорідненість полягає у тому, що походять вони з одного села. Їхні дійові особи «ходили» одними стежками, часто зустрічалися, пересікалися, дихали одним повітрям і тому певні події трактують майже однаково...

За давнім українським звичаєм дорогого гостя зустріли хлібом-сіллю на веселковому українському рушничкові. Зустріч Анатолій Томків розпочав власними рядками, які з перших хвилин зацікавили і сподобалися запрошеним. Ведуча — директор ЦБС Л.Стасюк.

У залі прозвучала біографія відомого буковинця. Бібліограф райбібліотеки О.Мартинюк зачитала інтерв’ю Лариси Хомич, з якого виплило чимало цікавого, незвіданого, що стосується життя і творчості А.Томківа. Мовилося і про те, що у Розтоках, звідкіля походить Анатолій Михайлович, знімався легендарний  фільм «Білий птах з чорною ознакою», що, у свій час, дозволило йому зблизька бачити метрів українського кіно, спостерігати за їхньою грою, мовою, жестами, мімікою, побутом, бо кіностудія розташовувалася у спортивному залі місцевої школи, яку очолював його батько.

На заході Анатолій Михайлович прочитав декілька своїх новел, захопивши сюжетною лінією, теплим гуцульським говором і доступністю у читанні. Його мова багата і соковита, коріння якої сягають глибини століть.

Усіх вразила інсценізація новели знаного буковинця «Немає Лисого», за яку взялися актори народного театру «Дивосвіт» районного Палацу культури (режисер — Л.Гайдей). Роль «Юрка» майстерно, професійно зіграв Л.Добруцький, «Петра» — М.Тофан, «Буфетника Куцьо» — А.Гайдей.

Крім автора, письменника Анатолія Томківа, на зустрічі свої думки виголосили: керівник апарату райдержадміністрації І.Семенюк, начальник управління культури облдержадміністрації В.Китайгородська, друг і студентський товариш (в одній кімнаті проживали 5 років) О.Дробко, куми, відомі на теренах Заставнівщини педагоги Валентина Дмитрівна і Павло Павлович Народові, голова районного товариства «Просвіта» імені Т.Шевченка С.Масловська, відомий юрист, за покликом душі і серця прозаїк В.Поцілуйко, фізик за фахом, цікава, непересічна особистість, вчитель Погорілівської ЗОШ І-ІІІ ступенів С.Панчук,  краєзнавець, історик, давній друг бібліотеки Ю.Кушнір, поет-пісняр, публіцист В.Васкан (присвятив вірш А.Томківу «Допитався»),  головний спеціаліст відділу культури, талановитий режисер народного театру «Дивосвіт» Л.Гайдей, яка із захопленням мовила про творчість почесного буковинця, яка стала б окрасою багатьох театральних фестивалів і конкурсів. Поділилася мріями — разом із акторами народного театру «Дивосвіт» донести до широкого кола глядачів, слухачів роботи Анатолія Михайловича. Звернулася із пропозицією до начальника управління культури облдержадміністрації В.Китайгородської — відновити «Радіотеатр», з допомогою якого до слухачів доносилося чимало театральних новинок, відомих п’єс, комедій, водевілів тощо.

Ім’я Анатолія Томківа знане і шановане українською громадою, поціновувачами української літератури. Але суть не лише в цьому, а в чомусь значимішому: Анатолій Михайлович продовжував писати свою сторінку в історії української літератури і України, писати своїм невтомним пером, не метушливим і уважним, високоталановитим і унікально мужнім, де своє слово може сміливо сказати проста і непересічна особистість, з якою зустрічався в далеких горах, під час численних поїздок і зустрічей,  мандрів дрімучими лісами, духмяними, розлогими луками і полями. Запрошені ще довго не покидали стін бібліотеки, перегортуючи сторінки нової книги А.Томківа «В Єврозоюз через Кінашку», подаровану самим автором, з його автографом і побажаннями.

Л.БАЛАНЕЦЬКА, О.ОСТАПОВИЧ