14:26 ПОЧАТОК НАРОДНОЇ ВІЙНИ | |
«22 июня, ровно в 4 часа 22 червня 1941 року видався найдовшим і найстрашнішим днем в історії нашої України. 3 години 15 хвилин ранку. Великі групи випускників у всій країні, захмелілі від щастя, що вони нарешті закінчили школу і тепер ідуть зустрічати новий день свого життя, раптом побачили, що над їхніми головами, в ще темному небі хмарами почали летіти літаки. Їх було так багато, що наївні діти подумали: «Знову якісь військові маневри... Вони тепер розлітались!» А за якусь хвилину на голови людей, на великі міста і аеродроми з диким вищанням полетіли фашистські бомби. Адольф Гітлер віддав наказ №21 під кодовою назвою «Барбароса» без оголошення війни раптово напасти на СРСР. На наше нещастя ми тоді входили до складу цієї величезної і безправної країни, де правив бал Йосип Вісаріонович Джугашвілі(Сталін). Ця безжалісна людина мало того, що закувала у залізні кайдани сотні народів і національностей, так ще і планувала напасти на Європу десь у 40-і роки (за мірою готовності до світового загарбання). Ще 23 серпня 1939 року Сталін домовився із Гітлером про таємний розподіл сфер впливу у майбутньому завойованому світі. Однак німецький фюрер його перехитрив, бо вбив в його голову договір про ненапад на 10 років. Поки коричневі фашистські орди плюндрували Європу, Сталін посилено готувався до свого нападу. Що він і продемонстрував 17 серпня 1939 року, захопивши всю Східну Польшу, Галичину, Буковину і Прибалтику. Рівно за місяць до цього страшного дня радянський розвідник американського походження Ріхард Зорге повідомив Москві про точний день і годину нападу Німеччини на СРСР. Однак все було проігноровано. Перед початком блітц-крігу(блискавичної війни) гітлерівці зосередили проти СРСР небачені на той час сили. На трьох стратегічних напрямках було розміщено групу армій «Північ», командуючий генерал-фельдмаршал В.Леєб, групу армій «Центр» — генерал Ф.Бок, групу армій «Південь» — генерал Рундштедт. Це — 5,5 млн. солдатів Німеччини, Фінляндії, Угорщини, Румунії, пізніше і Італії, 47,2 тис. гармат, більше 5000 літаків, 4,5 тис. танків і 216 кораблів. Їм протистояло з радянської сторони: 6 млн. солдатів, 16 тис. літаків і 18,7 тис. танків. Такі скупі факти! На українському напрямку генерал Рунштедт мав у своєму розпорядженні 50 дивізій і 13 бригад, весь 4-ий повітряний флот Герінга і всю армію королівської Румунії. Радянські війська Південно-Західного та Південного фронтів мали 80 дивізій, 5625 танків проти 850 німецьких та 2700 бойових літаків проти 1300 німецьких. І аж 66 прекрасно оснащених аеродромів! То чому ж так сталося, що фашисти за тиждень пройшли більше ста кілометрів вглиб нашої землі, чому не було належного спротиву? Раптовість удару — це так. Тільки за кілька днів гітлерівці знищили 579 літаків. А в боях біля Луцька наші танкісти в 20 разів мали більше втрат в танках, ніж німці. За три тижні боїв із 170 дивізій в генерала Кирпоноса залишилося боєздатними тільки 70! В полон потрапило більше 2 млн. бійців, які утримувалися в нелюдських умовах. Причин тієї трагедії було безліч. Ось одна з них. Війська СРСР не були готові до оборонних боїв, вони готувались до наступу на Європу. Тому і начальник штабу Гітлера генерал Гальдер здивовано пише: «Верхівка радянського командування зовсім не бере участі в керівництві військовими операціями...» А керувати то і не було кому! Адже перед війною Сталін особисто віддав наказ репресувати чи розстріляти більше 44 тисячі вищого військового керівництва! Наші солдати мали в руках гвинтівку Мосіна і 5 патронів, а артилеристи — гармати без снарядів! Пройшло 74 роки, а як боляче за наших бійців, що голіруч ішли на танки... Ніхто у ті страшні дні не думав, що то страхіття триватиме 1400 днів і ночей! Що наша миловидна і миролюбна Батьківщина втратить майже 8 мільйонів найкращих синів і дочок. І сьогодні ми маєм новітнє лихо, новітню безжальну війну! І ніхто достеменно не знає, де її кінець і де довгожданна перемога. Але ми віримо в нашу армію, бо створили її самі, самі годуємо і одягаємо, плачемо за вбитими і молимось за пораненими. Але ми переможемо! Слава Україні! Героям слава! Історія посміялася і над Сталіним, і над Гітлером. Називаючи план нападу на СРСР іменем імператора Барбароса, він не дочитав історію до кінця. А кінець досить прозаїчний. Войовничий імператор, йдучи в хрестовий похід в Єрусалим, заблукав у пустелях Сірії, а, коли добрався до річки, нахилився пити води, впав — і втопився. Така правда. А лютий Сталін у 1944 році після виселення кримських татар своїм наказом №227 мріяв виселити і нас із України. Але факт такий: Україна є і буде, а вождь пішов на смітник історії. На черзі — новий загарбник... РАНОК СВІТОВОЇ ВІЙНИ Найдовший день отого літа ще десь на сході визрівав. В.САДОВНИК, 2015 рік | |
|