Минув рік, як перестало битися серце буковинського письменника, нашого земляка (народився у селі Кадубівці), головного редактора газети «Буковина», заслуженого журналіста України — Володимира Михайловського.
Я вважав його другом моєї сім’ї. Нам з дочкою Софією неодноразово доводилося спілкуватися з Володимиром Іларіоновичем.
Інколи приносив у редакцію газети «Буковина» свої дописи, потім він погодився написати передмову до моєї книжки «Слово про Україну», а пізніше подарував мені свою, з автографом. У подарованій книзі «Між страхом і любов’ю» залишив на згадку такі слова: Дорогому землякові, щирому побратиму по духу Дмитру Бугайчуку на добрий спомин. Радію, що Ви є такий у нас. Ще довгих, здорових і щасливих Вам літ у творчості, зігрітою Божою ласкою. Сторінками цієї книги йде доля України. Важко йде. Але в надії. Не зрадьмо! Щиро тисну Вашу руку. Вол. Михайловський» 17.V.2010 р. Життя і творчість В.І.Михайловського — взірець щирої відданості своєму народові й Україні. З ним приємно було спілкуватися. Коли мова йшла про мистецтво, журналістику, про любов до України чи просто у дружній розмові — очі його сяяли, ніби якась добра енергетика світилася з його душі. І отой Володимирів заклик «Не зрадьмо!» — полонив моє серце. І ще його слова: «Страшна це річ — ерозія душі, з якої відходять великодушність і милосердя, подвижництво і любов до України…»
Пригадую, за Радянського Союзу, скільки було зрадників, комуністичних фанатів, будь-якого роду донощиків, які погоджувалися співпрацювати з енкаведистами та радянською міліцією.
Як не гірко про це писати, але й зараз в Україні є багато злочинців, які зраджують українському народові — навіть у Парламенті. Зрада — це великий злочин!
Тому хотілося б, щоб заклик Володимира Михайловського ширився серед підростаючого покоління української держави, як символ любові і патріотизму: «Не зрадьмо Україну!»
У 2015 році в Чернівцях планується видати книгу спогадів про В.І.Михайловського. Кілька місяців тому Василь Джуран — працівник Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича — попросив мене написати свій спогад про Володимира Михайловського, що із радістю виконав.
А нещодавно він знову подзвонив мені, щоб вислав ще й передмову Михайловського до моєї книги «Слово про Україну». Мені приємно, що у книзі про буковинського письменника-патріота, державного діяча і мудру людину — мислителя — Володимира Іларіоновича Михайловського — буде і мій спогад.

Дмитро БУГАЙЧУК, житель с.Товтри