Не довго роздумуючи над проханням воїнів із зони АТО потішити їх заставнівською смакотою, жителі  міста Заставна  16 травня розпочали готувати 10-у, так звану, ювілейну, приурочену храмовому святу — Дню Святого Миколая, передачу на Схід України.

Насправді, наша волонтерська робота не припиняється ні на день, починаючи з осені минулого року. Адже для того, щоб приготувати їжу, потрібно зібрати кошти, продукти, з недавнього часу — придбати банки для консервації  м’ясних страв, об’їхати та обійти організації, підприємства, установи,  зустрітися з багатьма людьми, зуміти переконати, що їхня допомога вкрай потрібна там — на передовій. Але як приємно, коли є взаєморозуміння, коли   альтруїзм стає нормою життя. Мабуть, тільки така  гармонія та тісна спів-праця приносять результати. 

Отже, цього разу ми не порушували традицій — закололи 4 кабани, які придбали за пожертвувані різними людьми гроші. Тушкам давали лад чимало чоловіків та жінок, бо  м’ясо і сало треба було виробити максимум за добу: розробити, пофасувати, замаринувати, покришити — спорядити в банки — з квасолею, рисом, капустою, «накрутити» голубці і наповнити ними трилітрові слойки, зробити паштет тощо. Зрозуміло, що окремим доводилося працювати всю ніч, адже «замастити» і через 8 годин «розмастити» 10 печей не так просто. Проте, знаючи куди ці страви їдуть, у волонтерів невідомо звідки беруться сили працювати, з’являється енергія та ентузіазм і втоми майже не відчуваєш.   
 Але яке ж то свято для солдата без інших, наших Заставнівських страв: копчених — риби (250 кг), ковбаси, підчеревини, м’яса, сала та цвіклів (хріну), а також — домашнього хліба і солодощів від кондитерів нашого міста? Цього разу знову подивувала Руслана Лупул чудовим заставнівським пирогом   з вишнями. Коли 20 травня всю продукцію виклали на подвір’ї волонтера М.М’якоти, не було, як кажуть, де яблуку впасти. А під обід того ж дня ми вщент завантажили два «Спринтери» — на Слав’янськ і на Трьохізбенку. Супроводжували нашу продукцію  В.Лашта, Б.Колісник та народний депутат М.Бурбак, він, до речі, посприяв і фінансово.  Саме час назвати всіх, хто потужно допоміг, аби хлопці-воїни отримали такий гарний подарунок на свято Миколая. Щире спасибі медперсоналу всіх відділень ЦРЛ (головний лікар В.Липка), які зібрали велику кількість продукції та 3980 гривень, Заставнівській гімназії (директор С.Мартинюк) — їхня чимала пожертва — консервації, крупи, овочі та обереги і костюм снайпера «Кікімора», виготовлені дитячими руками на уроці трудового навчання (учитель З.Пазюк), Баламутівській, Чуньківській школам (директори Л.Насальська та М.Бузинська), Заставнівській ДУ №2 (завідувач Л.Марко), підприємцям В.Пацарнюку та В.Радишу.  Велика вдячність прихожанам Свято-Миколаївської церкви за фінансову пожертву (настоятель о.Дмитро Костащук), приватному підприємцеві Я.Бойчуку, заставнівчанці Тетяні Прядун, кельменчанці Людмилі  та багатьом іншим, хто просив не називати їхні прізвища.  

Декілька днів промайнули дуже швидко і два буси повернулися благополучно додому. І В.Лашта, і Б.Колісник, які не вперше супроводжували вантаж, приїхали втомлені, але щасливі. Бо бійці радо їх зустрічали та  добирали найкращих слів подяки тим заставнівчанам, котрі, не рахуючись із часом і власними проблемами готували пресмачну їжу. Хлопці розповідають, що бійці, особливо ті, хто споруджує протитанкові окопи та інші захисні будівлі,  насамперед розглядають заставнівську їжу, далі насолоджуються запахом, а вже потім смакують, не скаржачись ані на долю, ані на надважкі умови (у землянках, де живуть, — вода, на воді — ящики, на ящиках — матраци).  А страви — то взагалі окрема тема, бо те, чим бійці харчуються, важко назвати їжею. Тому не маємо морального права припиняти чи збивати темп допомоги армії, яка справді перетворюється для бійців на свято. Воїни дякували і за духовну їжу — обереги,  зворушливі листи школярів із Чунькова до солдатів, малюнки  та журнальчики «Українська ластівка» обласного товариства «Просвіта». Просили на словах і в телефонному режимі передати всім жінкам, аби їх ніколи не боліли руки,  серце і душа, чоловікам — аби Господь додавав їм сили та оптимізму, адже перемога  буде за нами.

Отже, волонтерська робота триває. Одинадцята передача запланована на червень. Просимо й надалі долучатися заставнівчан до доброчинності. Для приготування страв нам треба придбати не менше, ніж 4 свині. Потрібні також капуста, квасоля, рис, яйця,  макарони, картопля,олія та інша продукція. Чекаємо кожного, кому не байдужа ця війна.

С.СВІТЛИЧНА