З днем народження Марійку 
Привітала, як змогла,
І віночок на голівку їй бабуся одягла.
— Твій сюрприз мені сьогодні 
Щось незвичне приберіг?
— Так. Із трав напередодні 
Я зв’язала оберіг, —
І з голівки внучки, звісно, 
Подарунок та зняла,
Усміхнулася привітно 
Й далі мову повела.
— В ньому зілля чари має.
Ось безсмертник — для життя. 
Мак червоний захищає
Від негаданого зла.
Жолудь про здоров'я дбає,
Бо добро творити звик.
Просо чвари вимітає 
Геть з оселі на смітник!
А рогіз лишень в світлиці 
Мудрість в голови кладе. 
Стиглий колос же пшениці 
Статки з радістю несе.
На кінець — волошка синя,
Квітів польових кумир,
Повсякчас в житлі віднині 
Засівати стане мир...
— Ти, бабусю, наче в казку 
За собою повела.
— Оберіг шануй, будь ласка,
Й казка втілиться в життя!

Степан ПАНЧУК