Восени минулого року усіх вразила звістка про можливе банкрутство одного з найбільших і ключових для нашого регіону підприємств — «Агрохолдинг Мрія». Однак, компанії вдалося вистояти і стабілізувати ситуацію. І, не дивлячись на труднощі, ми чуємо і позитивні новини агрохолдингу, наприклад, про проведення індексації орендної плати та про збільшення соціальних виплат до рекордних 100 грн. на гектар.

У розпал весняно-польових робіт нам вдалося поспілкуватися з новим генеральним директором компанії «Мрія» Саймоном Чернявським, та із перших вуст дізнатися, що ж відбувається в компанії.

— Як проходить весняна посівна кампанія? Який сьогодні земельний банк «Мрії»? Ходять чутки, що колишнє керівництво переписало частину землі на підставних осіб...

— Ситуація в компанії стабілізувалася. Нове керівництво Компанії зуміло в повному обсязі відновити її потужну виробничу діяльність — вчасно закуплено пально-мастильні матеріали, насіння та добрива, необхідні для успішного проведення посівної кампанії, відремонтовано наявну техніку. Активно проходять весняно-польові роботи.

Дійсно, в процесі переходу контролю над активами до нового менеджменту, були спроби з боку колишнього керівництва «вивести» з земельного банку «Мрії» деякі ділянки. Тут «Мрія» діє винятково в рамках законодавства: з кожного випадку проводиться розслідування і всі матеріали передаються до правоохоронних органів. Ми не відмовимося від жодного гектара, докладемо максимум зусиль, і, я впевнений, нам вдасться повернути ці території компанії. Як тільки землі повернуться до холдингу, вони будуть засіяні, буде повністю виплачена соціальна допомога та орендна плата.

— Чи достатньо у Вас техніки для проведення посівної та забезпечення діяльності в цілому? Адже восени минулого року частина техніки компанії «Мрія» була вилучена лізинговими компаніями у зв’язку з недотриманням умов договору...

— Днями ми успішно почали переговори з лізинговими компаніями щодо повернення нашої техніки. Найближчим часом ми відновимо більшу частину технічного парку і зможемо самостійно планувати і проводити всі агротехнічні процеси.

На жаль, у нас є тимчасові проблеми з технікою, що знаходиться у власності «Мрії»: в результаті  дій колишнього керівництва частина документів на неї була знищена. Зараз ми активно відновлюємо оригінали документації і найближчим часом повністю вирішимо цю проблему.

Хочу підкреслити, що для нас важливо, щоб «Мрія» стала прозорою компанією, яка працює виключно у правовому полі. Тому наявність усіх документів, що підтверджують законність використання техніки: договори купівлі-продажу, специфікації, бухгалтерські документи, для нас обов’язкова.

Ми не лише працюємо над поверненням лізингової техніки, а й закуповуємо нову. Нещодавно «Мрія» придбала 4 просапні сівалки і 25 одиниць службового автотранспорту, вже законтрактувала придбання 6 бензовозів.

 — «Мрія» оброблятиме весь свій земельний банк чи планує передавати землі в суборенду?

— Весь земельний банк «Мрії» буде оброблятися. У зв’язку з тим, що частина техніки компанії була вилучена минулої осені через невиконання договорів, «Мрія» відчуває дефіцит у цьому аспекті. Тому в деяких регіонах ми звернулися за допомогою до інших великих сільгоспвиробників, які нададуть компанії послуги з обробітку. Ми розраховуємо повністю відновити наш технічний парк до осінньої посівної.

Серед об’єктів інфраструктури, які вже повністю контролюються агрохолдингом «Мрія», — 8 елеваторів, 5 зерносховищ загальною потужністю зберігання 615 тис. тонн, 6 картопле­сховищ, 2 крохмальних і 1 насіннєвий заводи. Процес передачі активів триває. Всі активи, які контролює «Мрія Агрохолдинг», працюватимуть.

— Яка політика компанії щодо робочих місць? Чи планується скорочення чи навпаки — розширення штату?

— «Мрія» активно відновлює  всі напрямки і вже зараз ми проводимо набір нових співробітників. Сьогодні у нас відкрито понад 300 вакансій. Ніяких скорочень у планах немає, ми маємо намір зберегти всі робочі місця. Я вже говорив, що нове керівництво прагне зробити діяльність «Мрії» максимально прозорою. Це стосується і заробітної плати: вона буде тільки офіційною. Від цього виграє область, а також наші співробітники, адже  це особливо важливо при нарахуванні пенсій.

— З досвіду минулих років, керівництво «Мрії» ніколи не контактувало ні з місцевими громадами, ні з місцевими органами влади, що призводило до протестів з боку населення, постійної конфронтації суспільства з аграріями на місцях. Чи плануєте Ви змінити політику компанії в цьому питанні?

— Однозначно. Ми завжди будемо відкритими до спілкування і конструктивного діалогу. «Мрія» бере активну участь в житті громад та сприяє розвитку територій своєї присутності. Ми намагаємося бути ближчими до громад, зараз наші представники активно спілкуються з головами сільських та районних рад, обговорюємо питання взаємодії та співпраці. Ми також хочемо зустрітися безпосередньо з нашими пайовиками та обговорити питання розподілу соціальних коштів, які виділяє «Мрія». Я хотів би, щоб вони самостійно вирішували, на що ці гроші спрямувати.

— Як Ви збираєтеся виправляти «гріхи» попередників - знищені дороги, інфраструктура? Яка у Вас в цьому плані буде політика? Яке соціальне навантаження збираються взяти на себе нові власники «Мрії»?

— Як ви вже напевно знаєте, в наших регіонах присутності ми затвердили нову соціальну програму. Плануємо виплачувати на соціальні потреби по 100 грн. на кожен гектар землі, яку обробляє «Мрія». Більша частина коштів розподілятиметься безпосередньо громадами, частину спрямуємо на централізовані програми: 10 грн. з кожного гектара на потреби АТО, 20 грн. — на інфраструктурні проекти для регіону, зокрема — на дороги, ще 10 і 5 гривень на гектар — на проекти допомоги церквам і подарунки дітям.

— Чи збираєтеся допомагати армії (форма, взуття, бронежилети і т.д.)? Чи будете надавати допомогу пораненим і сім’ям загиблих? Що конкретно збираєтеся робити і коли? Куди в разі позитивної відповіді людям можна звертатися?

— Так, як я зазначив, у рамках соціальної програми ми заклали окремий бюджет у розмірі 10 грн. на гектар, який спрямуємо на потреби АТО. У цьому напрямку ми співпрацюємо з районними та обласною владою, з громадськими організаціями і волонтерами. Головне, щоб ці кошти були максимально ефективно витрачені. Тому ми будемо приєднуватися до централізованих програм, які дозволять максимально ефективно використовувати ресурси.