Суть моїх віршів в тому, що «Дома краще ніж деінде».
Відстань завжди допомагає нам осмислити сенс життя і такі речі, як гроші і кар’єра відходять на другий план, коли тобі не вистачає рідних очей, батьківського дому і дорогих, таких миловидних пейзажів села Товтри. Рідний дім — ось чого мені не вистачає на чужині.

ТРИ СЕСТРИ
Ми — три сестри,
Та в нас три різні долі.
І кожна вибрала сама
Свою стежину в полі.
Три наші долі не легкі —
Одна від одної далеко.
Від хати рідної, від рідної землі
Ми розлетілись, мов оті лелеки.
Та кожної весни ми будем повертатися додому,
До рідного гнізда — на батьківський поріг.
Ми втопимо в сльозах свою утому.
Життя іде, а нас чекають тисячі доріг.
І  зацвітуть сади, і час загоїть рани.
Змахнем руками смуток ми із вій.
І по вузькій стежині барвінковій
Ми будем повертатися до мами.

18 квітня 2015 р. Миколаїв

СПОГАД ПРО ДИТИНСТВО
Розцвіли троянди біля тину,
В зелені купається село.
Мальви розкриваються гостинно —
Все моє, все так, як і було.
Вже давно я виросла. А жаль.
Ніби вчора: бігала полями,
Серед жита й співу пташечок
Милувалась дикими квітками.
Ніби вчора: вешталась у гаї
І тікала швидко я від бджіл,
Знала добре — боляче кусають!..
Слухала я соловейків спів,
Що так солодко і гарно щебетали
Про весну, про мальви, про село.
З радістю додому повертають —
Де все моє, де так, як і було…

3 травня 2015 р. Миколаїв

ДОДОМУ ПОДУМКИ ЛЕЧУ
До болю вулиці знайомі —
Я більше ними не ходжу.
У снах і мріях кольорових
Додому подумки лечу.
Де відцвіли уже каштани,
Червона рута відцвіла.
Ця літня зелень мене манить
Туди, де краще, де мене нема.
У краї Буковому зараз
В саду черешні червоніють,
А біля хати пишнобокі
Під сонцем полунички мріють.
Весна пішла і передала
Життєву естафету літу.
І рахувати дні вже я почала,
Коли додому я приїду.

6 червня 2015 р. Миколаїв
Анна ТІЛАБОВА, жителька с.Товтри, студентка Миколаївської філії КНУКіМ