Юрособи — платники єдиного податку не звільняються від сплати податку на майно

ОДПІ повідомляє, що платники єдиного податку не є платниками податку на майно (в частині земельного податку), але за умови, що земельні ділянки використовуються платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності, а платниками четвертої групи — для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Тобто платники єдиного податку повинні звертати увагу на категорію земельної ділянки, яку вони використовують, її цільове призначення.

Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені цим Кодексом.

Водночас слід звернути увагу на особливості справляння плати за землю (земельного податку) платниками єдиного податку третьої групи у разі, якщо між суб’єктами господарювання виникають орендні відносини.

Так, відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно зі ст.796 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — Цивільний кодекс) одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, що передається наймачеві. Якщо його у договорі не визначено, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Якщо земельну ділянку в оренду не надано, орендар отримує лише право користування зазначеною земельною ділянкою відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу.

Для звільнення від сплати земельного податку в оренду має бути надано саме земельну ділянку. Супутнє використання земельної ділянки орендарем при оренді будівлі або споруди не дає підстав для звільнення орендодавця від сплати земельного податку.

Враховуючи викладене, власник земельної ділянки — платник єдиного податку третьої групи за земельну ділянку під будівлями (їх частинами), що передані в оренду іншим суб’єктам господарювання, не звільняється від подання до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкової декларації з плати за землю та є платником земельного податку з урахуванням прибудинкової території на загальних умовах і, зокрема, якщо надання в оренду нерухомого майна є основним або одним із видів діяльності суб’єкта господарювання.

Прийняли на роботу працівника — повідомте територіальні органи ДФС

Кіцманська ОДПІ повідомляє, що Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 затверджений порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу. 

Порядок передбачає, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника ЄСВ за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Нагадаємо, з 1 січня 2015 року набрали чинності зміни до статті 24 Кодексу законів про працю України, внесені Законом України від 28 грудня 2014 року №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці». Так, відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До набрання чинності порядку Кабінетом Міністрів України «повідомленням» вважається заповнення таблиці 5 додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.15 №435, яке подається у складі обов’язкової звітності за календарний місяць до територіальних органів фіскальної служби за основним місцем обліку платника із зазначенням трудових відносин з прийнятими працівниками. При цьому окремо при кожному прийнятті працівника на роботу, титульний аркуш з таблицею 5 додатка 4 до Порядку не подається.

Звертаємо увагу роботодавців: відповідно до ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ — у 30-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
порушення інших вимог трудового законодавства — у розмірі мінімальної зарплати.