Вітаю Вас, Гість
Головна » 2015 » Травень » 30 » ШАНУЙМО ПОДВИГ ВЕТЕРАНА
18:12
ШАНУЙМО ПОДВИГ ВЕТЕРАНА

Невеличке село Самушин над Дністром, де залишилось вже зовсім небагато жителів, але яке має свою цікаву історію. І те, що тут була створена у 1888 році одна із перших хат-читалень на Буковині свідчить про цікаве культурне життя у всі часи.

Саме історичний краєзнавчий пошук веде бібліотека села, де оформлений краєзнавчий куточок, в якому зібрані матеріали з історії, відомості про відомих людей села, які є прикладом для своїх земляків. Скільки гарних сторінок має наша історія і радісних, і трагічних. Скільки справжніх героїв жили і живуть поруч. Їх не треба шукати десь далеко, вони живуть серед нас.

Однією з цих сторінок є 70-річчя Перемоги над нацизмом у Європі. Цьогорічного 9-го травня, як і кожного року, бібліотека разом з будинком культури, сільською радою, Самушинським НВК провели мітинг-реквієм, де ще раз поіменно згадали воїнів-героїв.

Патріотичне виховання є одним із основних напрямків роботи, тому бібліотека завжди бере участь у всіх громадських заходах села.

Хоч 70 років для історії — це лише крихітна мітка, а для земного буття – це ціле життя.

Здавалось, що з відгомоном літ і даленіє наша перемога. Насправді це не так. До нашого болю додається лише буденний жаль – ідуть із життя ті, хто знав війну в обличчя.

У нашому селі Самушин до 70-ї річниці Перемоги дожив один ветеран. Це наш дорогий, всіма шанований  Василь Іванович Лучик. 13 травня він зустрів свій 91-й рік народження. Не зважаючи на вік,  ще прекрасно виступив на мітингу, поділився з односельчанами та учнями школи своїми гіркими спогадами, прочитав вірш, а потім разом із сином, онуком, внучкою та правнуком поклав квіти до пам’ятника побратимам.

Василь Іванович розповів, що народився 13 травня 1924 року в с.Самушин. 18 травня 1944 року разом із 103-ма односельчанами мобілізований на війну. Частина односельчан була відправлена в міста Новосибірськ, Пермь, Кемерово, на військові заводи, а 20 чоловік, у т.ч. В.І. Лучик, потрапили на передову, 11 з яких загинули, а 9 залишилися живими. Односельчани потрапили на 3-й Білоруський фронт, яким керував генерал-майор М.Черніховський, в 11 гвардійську армію, котрою командував генерал армії Галицький, в 16 дивізію, де командиром був Пронів, 49 полк — командир Честяков. Був поранений в Східній Пруссії на аеродромі о 8.30. Госпіталізований, лікувався півтора місяця. Опісля лікування потрапив до командирського взводу, де працював у штабі генерала Г.Чернова.

Також розповідав про те, як потрапили під бомбардування під Фастовом, де загинула велика кількість людей. На той час біля міста Фастова  на полі стояли 3 ешелони чоловіків і 2 – жінок.
Під час пошукової роботи на тему: «Збережемо пам’ять роду», яку проводили учні та вчителі місцевої школи, В. Лучик розповів про кожного односельчанина, які були мобілізовані в I-шу, II-гу, III-тю мобілізації 1944 року.

На війну забирали цілими сім’ями. 
Степан Тодорович Лучик, 1897 р.н. воював у Східній Пруссії; був охоронцем складу з боєприпасами. Склад підірвали і він загинув 1945 року.  Брат –  Григорій Тодорович Лучик, 1901 р.н., воював в Східній Пруссії і був поранений в ногу; повернувся 1945 року, працював в колгоспі; помер 1983 року.  Костянтин Тодорович Лучик – служив в Новосибірську, в 1946 році повернувся; працював охоронцем на фермі, помер в 1958 році. Син –  Василь Степанович Лучик, 1926 р.н. воював в Естонії; після закінчення війни служив у внутрішніх військах. В 1954 р. повернувся, працював кіномеханіком. Помер 1996 року.

Василь Іванович має чудову пам’ять і може годинами цікаво і доступно розповідати про своє непросте  життя та життя односельчан.

Від імені сільської громади, учнів та вчителів школи, вклоняємось  низько, і ще раз вітаємо Василя Івановича з Днем Перемоги та Днем народження. Здоров’я міцного, щастя земного, хай біди обминають вашу родину, хай доля ваша веселкою сяє, хай Мати Пречиста на крилах тримає, хай Господь дарує надію й тепло на многії літа, на щастя і добро!

Матеріали підготували:
Н.ДУМЕНКО, завідувач біб­ліо­текою-філіалом с.Самушин,
Л.Демченко, директор Самушинського  НВК

Переглядів: 516 | Рейтинг: 0.0/0