Розквітли у травні садочки запашні,
Впали зорі-роси на яблуневий цвіт.
О, весно чарівна, як радісно мені
Стрічать тебе, дзвінку, у вісімнадцять літ.
Молодий, красивий, піду лугом нині,
Про своє кохання розкажу калині,
Що за селом нашим стоїть над струмочком,
У зеленій сукні, в білому віночку.
«Червона калино, ти скажи по правді,
Яка мене доля чекає впереді?» —
І калина білим цвітом загойдала,
Потім людським тихим голосом сказала:
«Жде тебе впереді, русявий юначе,
Велике кохання, цілунки гарячі.
Жде тебе впереді, легінику милий,
Молодість весела і життя щасливе».
 ...Розквітає травень. Шумить п’янка весна.
Шовками на сонці виблискує цвіт.
Ліс стоїть в задумі, синіє далина.
А мені сьогодні — вісімнадцять літ!

13.05.1951 року