МІЙ КОРАБЕЛЬ НАДІЙ
Сиджу один, на самоті
Слова потрібні підбираю,
Неначе музику пишу
Під сплеск води та водограю.
Пишу так просто, від душі
На пам’ять чи на згадку, я не знаю.
Пишу, як пишуться вірші
І душу свою відкриваю.
Переді мною мій корабель — надій —
Минулого та сьогодення,
Здійсненних, так і нездійсненних мрій,
Відвертості та  одкровення.
Переді мною все моє життя,
Все відбувається зі мною,
А я у ньому на краю,
А то і в центрі стою.
Куди пливеш, мій корабель?
Так хочеться спитати.
Вези мене на Україну, в країну мрій,
Де всі щасливі діти, батько й мати.
Там, де немає вже війни.
Хліба ростуть на місці тім у полі,
На рідній мові вчаться малюки
У нашій українській школі.
Пливи туди, мій корабель,
Де є у кожного робота.
Держава наша гарантує
Закон, порядок та турботу.
Де не беруть вже хабарів,
Останню не здеруть сорочку,
І там, де кажуть «Ні — війні!»
І поважають сина й дочку.
Вези мене, кораблику ти мій,
Туди, де в Європейському Союзі
Нарешті вийдемо з ілюзій
На острів здійснених надій.
Пливи туди, прошу тебе,
На Тебе, Господи, надія
На гідне для людей життя,
Нехай здійсниться наша мрія.
У світле України майбуття.

О.ДРИГА

НЕ ХОЧУ Я, ЩОБ ГИНУЛАВКРАЇНА
Не хочу я, щоб гинула Вкраїна,
Щоб знову братчик нас занапастив.
Щоб мій народ поставив на коліна,
А потім наше добро вивозив.
Зерно і масло, цукор і олію,
Картоплю, м’ясо і промтовари —
Вагонами вивозили в Росію.
Нас постійно зайди грабували.
Прозрій, народе, і згадай минуле,
Як людей у Сибір вивозили —
На каторжні роботи забирали,
Гнобили і голодом морили.
Якщо ми більше не хочемо цього —
Горою станьмо за Україну!
Захищаймо від Путіна злого,
З ворогом борімось до загину.
І вірмо, що скоро все налагодиться,
Розпадеться імперія ворожа.
А Вкраїна — розквітне, відродиться.
Бог Святий нам в цьому допоможе!
Вірмо!

Дмитро БУГАЙЧУК